После отжима первой партии масла производитель обычно хорошо знает, сколько литров получил и сколько бутылок хочет продать. А вот сколько времени уйдет на разлив, становится ясно уже во время работы. Одна бутылка наполняется быстро, с другой масло стекает по горловине, третью приходится вытирать перед наклеиванием этикетки. В сотни единиц такие мелочи превращаются в несколько лишних часов.
Для небольшого цеха не обязательно сразу покупать автоматическую линию. Значительно полезнее сначала наладить последовательность операций: подготовку тары, наполнение, закрывание и упаковку. Если у каждого этапа есть свое место, работать становится проще даже вдвоем.
С чего начать подготовку к разливу
Найгірший момент для пошуку кришок — коли перші двадцять пляшок уже наповнені. Тому перед початком роботи варто перевірити всю партію тари та комплектуючих. Пляшки мають бути чистими, сухими й придатними для контакту з харчовими продуктами, а кришки — відповідати їхнім горловинам.
Окремої уваги потребує сама олія. Якщо технологія передбачає відстоювання або фільтрацію, ці операції потрібно завершити до фасування. Інакше осад може з’явитися вже в готовій пляшці, хоча під час розливу продукт виглядав прозорим.
Зручно розділити робочу поверхню на три ділянки. На першій стоїть підготовлена порожня тара, на другій відбувається наповнення, на третій пляшки закривають і перевіряють. Така організація зменшує кількість зайвих переміщень і допомагає не плутати готову продукцію з тією, яку ще потрібно закрити.
Якщо виробництво працює з кількома видами олії, між партіями необхідно очищувати обладнання відповідно до встановленої процедури. Навіть невеликий залишок попереднього продукту може вплинути на смак наступного.
Почему форма бутылки влияет на скорость работы
Для соняшникової, гарбузової чи лляної олії можна використовувати різні формати скляної тари. Але зовнішній вигляд — лише частина вибору. Важливо, наскільки стійко пляшка стоїть під дозатором і чи зручно її брати під час закривання.
Наприклад, висока вузька ємність може добре виглядати на полиці, проте під час ручного розливу її легше випадково зачепити. Низька пляшка з широким дном зазвичай стійкіша, хоча займає більше місця на робочій поверхні. Різницю краще перевірити на кількох зразках до закупівлі великої партії.
Підбираючи пляшка для олії, варто звернути увагу й на горловину. Вона має відповідати способу наповнення та обраному типу кришки. Якщо планується використовувати дозатор для зручного наливання, його сумісність із пляшкою теж потрібно перевірити заздалегідь.
Для олій, чутливих до світла, часто розглядають темне скло. Воно може зменшувати вплив освітлення на продукт, хоча не замінює правильних умов зберігання. Якщо виробник вибирає прозору пляшку, варто особливо уважно продумати захист готової продукції від світла.
Как избежать потерь во время наполнения
Олія легко залишає сліди на склі, робочій поверхні та обладнанні. Навіть невелика крапля на зовнішній частині пляшки створює проблему під час етикетування: наліпка може погано приклеюватися або поступово відклеюватися.
Для ручного фасування іноді використовують прості дозатори, які допомагають контролювати кількість продукту. Проте перед роботою потрібно перевірити точність наповнення. Особливо якщо олію продають із зазначенням конкретного об’єму.
Перед запуском партії корисно виконати кілька перевірок:
- підготувати достатню кількість пляшок і кришок;
- перевірити чистоту та сухість тари;
- налаштувати дозатор на потрібний об’єм;
- переконатися, що після закривання немає підтікань;
- перевірити, чи добре тримається етикетка.
Не варто орієнтуватися лише на рівень рідини в пляшці. Через відмінності у формі скла однаковий об’єм може виглядати по-різному. Для контролю фасування потрібен відповідний метод вимірювання, а не порівняння пляшок на око.
Після наповнення важливо не залишати тару відкритою надовго. Контакт із повітрям небажаний для олій, схильних до окиснення. Тому краще працювати невеликими партіями, які можна швидко закрити й передати на наступний етап.
Что проверить перед отправкой покупателю
Готові пляшки потрібно оглянути ще до пакування в коробки. Особливу увагу приділяють кришкам, чистоті зовнішньої поверхні та стану скла. Якщо на пляшці є тріщина або скол, її не можна використовувати для продажу продукту.
Для доставки важливе правильне розміщення тари. Скляні пляшки не повинні вільно переміщуватися всередині коробки й ударятися одна об одну. Розділювачі або інші відповідні пакувальні матеріали допомагають зменшити ризик пошкоджень.
Окремо потрібно продумати маркування. На етикетці має бути інформація, передбачена вимогами до відповідної харчової продукції. Для невеликого виробництва зручно заздалегідь підготувати шаблон, у якому змінюватимуться лише дані конкретної партії.
Перш ніж збільшувати обсяги, варто провести пробний розлив хоча б кількох десятків пляшок. Він покаже, скільки часу займає кожна операція, де виникають затримки та чи підходить обрана тара для наявного обладнання.
Добре організоване фасування не обов’язково потребує дорогих машин. На початку важливіші правильно підібрана пляшка, точне наповнення та зрозумілий порядок роботи. Коли ці процеси налагоджені, невелике виробництво може поступово збільшувати партії без постійних втрат часу на ті самі помилки.
