З настанням теплої пори року вулиці українських міст заповнюють тисячі двоколісних транспортних засобів. Популярність альтернативного транспорту стрімко зросла, особливо на тлі розмов про здорожчання громадського транспорту та пошуку альтернативної мобільності. Зокрема, у столиці триває активна дискусія про те, чи змусить Київ перед вибором: чи змусить проїзд по 30 гривень пересісти містян на самокати та велосипеди? Але разом із екологічністю та швидкістю прийшла нова проблема — справжня «війна на тротуарах».
Щодня виникають конфлікти між тими, хто пересувається пішки, та тими, хто обрав легкий електротранспорт. Головні причини того, чому водії самокатів та пішоходи конфліктують, криються в дефіциті безпечного простору та невизначеності правил гри. Спробуємо розібратися в юридичних нюансах, інфраструктурних викликах та правилах безпеки, які є актуальними для українців сьогодні.
Чи можна їздити на електросамокаті по тротуару в Україні за законом?
Багатьох пішоходів та самих райдерів сьогодні найбільше хвилює питання: чи можна їздити на електросамокаті по тротуару в Україні? Законодавство дає на це чітку та однозначну відповідь.

Важливе роз’яснення: Відповідно до чинного законодавства України, рух на електросамокатах по тротуарах та пішохідних доріжках суворо заборонено. Електросамокати офіційно визнані транспортними засобами. Вони мають рухатися виключно велодоріжками, велосмугами, а в разі їх відсутності — краєм проїжджої частини або узбіччям.
Офіційні правила чітко регламентують межі дозволеного та вказують на місця, де заборонено їздити на електросамокаті:
- Тротуари та пішохідні зони (за винятком дітей до 14 років на малопотужних самокатах під наглядом дорослих);
- Автомагістралі та дороги для автомобілів;
- Пішохідні переходи (при перетині «зебри» водій обов’язково повинен спішитися та котити транспортний засіб поруч).
Такий підхід однозначно визначає, хто має перевагу на тротуарі за законом — це виключно пішохід. Будь-який виїзд дорослої людини на самокаті на пішохідну зону є прямим порушенням правил.
Новий статус електросамокатів в ПДР України: що змінилося
Довгий час водії двоколісного електротранспорту залишалися в «сірій зоні» законодавства. Проте ухвалений закон про електросамокати в Україні (зокрема зміни до законодавства щодо легких персональних електричних транспортних засобів) розставив крапки над «і».
Офіційний статус електросамокатів в ПДР тепер прирівнює їх до учасників дорожнього руху на рівні з велосипедистами. Закон чітко класифікує такий транспорт на дві категорії, що дозволяє уникнути юридичної плутанини:
Таблиця 1. Категорії легкого електротранспорту в ПДР України
| характеристика | Легкий персональний електричний ТЗ (ЛПЕТЗ) | Низькошвидкісний легкий електричний ТЗ |
|---|---|---|
| Кількість коліс | одне, два або більше | одне, два або більше |
| Потужність двигуна | до 1000 Вт | понад 1000 Вт (або без ліміту потужності) |
| Максимальна швидкість | до 25 км/год | від 10 до 50 км/год |
| Основне призначення | перевезення однієї особи | транспортування пасажирів або вантажів |
| Вага пристрою | зазвичай до 20-30 кг | до 600 кг (разом із вантажем) |
Сучасні правила руху для електросамокатів в Україні вимагають від водіїв:
- Бути екіпірованими (бажано мати шолом та світловідбивальні елементи в темну пору доби);
- Рухатися в напрямку загального потоку транспорту;
- Не користуватися мобільними телефонами під час руху;
- Не перевозити пасажирів, якщо це не передбачено конструкцією самоката.
Якщо ви шукаєте альтернативу громадському транспорту, але самокати здаються вам занадто небезпечними, варто звернути увагу на автомобільні альтернативи. Детальніше про це ви можете дізнатися, прочитавши наш матеріал Каршеринг в Україні 2026: Повний гайд, сервіси та правила використання, де описано умови оренди сучасних авто.
Хто винен, якщо електросамокат збив пішохода?
Зіткнення на тротуарах стали щоденною реальністю для українських мегаполісів. Юридична відповідальність у разі ДТП за участю самоката є суворою.
Часті питання користувачів (People Also Ask): Хто винен, якщо електросамокат збив пішохода на тротуарі чи переході? Винуватцем аварії у 99% випадків визнають водія електросамоката, оскільки рух цим простором для нього заборонений. Він несе повну цивільну, адміністративну, а в разі нанесення тілесних ушкоджень середньої чи важкої тяжкості — кримінальну відповідальність із обов’язком відшкодувати витрати на лікування та моральну шкоду.
Алгоритм дій у випадку інциденту є критично важливим для захисту прав потерпілого. Юристи радять чітко знати, що робити, якщо збив самокат на пішохідній зоні:
- Зафіксувати подію: Не дайте водієві самоката поїхати з місця події. Навіть якщо він орендував транспорт через шеринг, запишіть номер самоката, час та точну адресу події.
- Викликати поліцію та швидку допомогу: Поліція має зафіксувати ДТП і скласти протокол за ст. 124 або іншою відповідною статтею КУпАП.
- Знайти свідків: Запишіть контакти очевидців, зробіть фото та відео місця інциденту, а також пошкоджень.
- Звернутися до шерингової компанії: Якщо самокат належав одному з популярних сервісів прокату (Bolt, Jet тощо), зафіксуйте звернення в службу підтримки. Сервіси часто страхують поїздки клієнтів, що спрощує компенсацію лікування.
Багато кур’єрів та доставників також використовують легкий транспорт для роботи, що створює додатковий трафік у містах. Щоб зрозуміти, які компанії домінують на ринку логістики та пасажирських перевезень і як це впливає на міську мобільність, рекомендуємо ознайомитися зі статтею Uklon vs Bolt vs Nova: що вигідніше в різних містах України у 2026 році.
Штраф за їзду на самокаті по тротуару та інші порушення

Для дисциплінування водіїв у законодавстві передбачено систему фінансових стягнень та кримінальних покарань. Нижче наведено детальні штрафи за недотримання правил безпеки:
Таблиця 2. Штрафи та санкції за порушення ПДР водіями електросамокатів
| Тип порушення | Стаття закону | Розмір штрафу / Санкція | Юридичні особливості застосування |
|---|---|---|---|
| Штраф за їзду на самокаті по тротуару / порушення ПДР пішоходами та велосипедистами | ст. 127 ч. 2 КУпАП | 340 грн | Рух тротуарами дозволено лише дітям до 14 років під наглядом дорослих. |
| Порушення ПДР, що призвело до створення аварійної ситуації | ст. 127 ч. 4 КУпАП | 850 грн або громадські роботи | Застосовується, якщо інші учасники руху були змушені різко гальмувати чи змінювати курс. |
| Керування електросамокатом у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння | ст. 130 КУпАП | від 17 000 грн | Тягне за собою штраф та можливе позбавлення права керування (якщо у водія є посвідчення категорії «В» тощо). |
| Заподіяння тілесних ушкоджень пішоходу (кримінальна відповідальність) | ст. 291 ККУ | Штраф від 34 000 до 85 000 грн, виправні роботи або до 5 років обмеження чи позбавлення волі | Настає у разі завдання потерпілому травм середньої тяжкості чи важких тілесних ушкоджень. |
Чому українські міста виявилися не готовими до мікромобільності?

Головна причина хаосу полягає не лише в низькій культурі водіння, а й у тому, чому українські міста не готові до електросамокатів з інфраструктурної точки зору.
Більшість вулиць у наших містах проектувалися за старими стандартами: широкий автомобільний простір і вузькі пішохідні тротуари без натяку на велоінфраструктуру. Коли на вулицях з’явилися тисячі самокатів, їм просто не знайшлося законного і безпечного місця для пересування. Рухатися швидкісною автомобільною дорогою поруч із вантажівками райдерам страшно, тому вони масово виїжджають на тротуари, створюючи небезпеку для перехожих.
Оскільки єдиного державного контролю досі не налагоджено, муніципалітети змушені вирішувати проблему локально та експериментувати з різними методами регулювання.
Досвід українських міст: від технологічних обмежень до повного бану
Кожне велике українське місто виробило власну стратегію стримування самокатного хаосу на вулицях.
1. Івано-Франківськ: Радикальний бан у середмісті та «червоні зони»
Івано-Франківськ став першим містом в Україні, яке наважилося на безпрецедентно суворі заходи. Через часті зіткнення та численні скарги мешканців, місцева влада повністю заборонила рух електросамокатів та електровелосипедів у межах всієї історичної пішохідної зони міста (зокрема на вулицях Січових стрільців, Гетьмана Мазепи, Галицькій, Станіславській, Шеремети, Вірменській, Левка Лук’яненка, Грушевського, Вагилевича).
Для цього прокатні оператори програмно змінили налаштування GPS: щойно орендований самокат перетинає кордон пішохідного центру, його двигун автоматично блокується. Порушникам загрожує штраф у розмірі 840 грн. Наразі головною проблемою залишаються власники приватного мікротранспорту, діяльність яких складно обмежити за допомогою софту.
2. Львів: Автоматичне регулювання та ініціатива національних реформ
Львів обрав шлях глибокої інтеграції з шеринговими гігантами (Bolt, E-WINGS та JET). Тут діють чіткі програмні обмеження:
- Швидкість у центральній частині автоматично знижується до 15 км/год.
- У пішохідних зонах середмістя повністю заборонено паркування прокатного транспорту.
- На надто вузьких тротуарах встановлені додаткові локальні ліміти швидкості.
Проте місцеві чиновники наголошують, що локальних меморандумів замало. Львівська міська рада офіційно звернулася до Кабінету Міністрів України з пропозицією розробити єдині державні норми та дієві механізми покарання, оскільки муніципалітети не мають законних повноважень штрафувати приватних райдерів-порушників.
3. Київ: Меморандуми, швидкісні ліміти та транспортний тиск
Столиця першою в Україні підписала комплексний меморандум із операторами прокату. В межах міста діє програмне обмеження швидкості до 20 км/год, а в рекреаційних зонах (парках та скверах) — до 15 км/год. В окремих історичних локаціях рух прокатного транспорту заблоковано повністю.
Попри обмеження, популярність мікротранспорту в столиці лише зростає. Великі відстані, затори та загроза підвищення тарифів на комунальний транспорт змушують людей шукати альтернативні шляхи пересування. Детальніше про цю транспортну дилему читайте у нашій статті Київ перед вибором: чи змусить проїзд по 30 гривень пересісти містян на самокати та велосипеди?.
4. Одеса: Боротьба за Трасу здоров’я та зони відпочинку
Одеська специфіка полягає в наявності протяжної прибережної рекреаційної смуги. Головним епіцентром протистояння між пішоходами та швидкісним двоколісним транспортом стала знаменита Траса здоров’я.
Щоб вберегти пішоходів та бігунів, Одеська міськрада запровадила жорсткі ліміти швидкості (до 12-15 км/год) у вихідні дні та пікові години. Крім того, у деяких міських парках рух самокатів повністю заборонено через геозонування. Для контролю за дотриманням правил поліція Одеси періодично проводить спільні рейди з муніципальною вартою.
5. Дніпро: Вузькі тротуари та локальний геофенсинг
Правобережна частина Дніпра характеризується крутими підйомами та доволі вузькими історичними тротуарами, де пішоходам і самокатникам вкрай складно розминутися. Місто робить ставку на точкове GPS-зонування (геофенсинг) — швидкість автоматично обмежується у парках ім. Шевченка та Лазаря Глоби.
Водночас у Дніпрі розуміють, що заборони є лише тимчасовим рішенням. Міська влада намагається інтегрувати будівництво відокремлених велосмуг у проєкти капітальних реконструкцій ключових вулиць міста.
Гайд для райдерів: як безпечно пересуватися на електросамокаті в місті
Якщо ви користуєтеся приватним чи шеринговим електросамокатом, дотримання простих правил допоможе зберегти здоров’я вам та оточуючим. Ось чек-лист, як безпечно пересуватися на електросамокаті в місті:
- Обирайте правильний маршрут: Заздалегідь плануйте поїздку вулицями, де є облаштовані велодоріжки або смуги для громадського транспорту (рух якими для двоколісних дозволено в більшості міст).
- Контролюйте швидкість: Ніколи не розганяйтеся понад 15–20 км/год у місцях, де потенційно можуть з’явитися люди. Пам’ятайте, що гальмівний шлях самоката на мокрому асфальті або бруківці збільшується в рази.
- Спішуйтеся на переходах: Перетинайте дорогу пішки. Водії автомобілів часто фізично не встигають помітити самокат, який вилітає на «зебру» зі швидкістю 20 км/год.
- Уникайте «сліпих зон»: Не обганяйте великий транспорт з правого боку перед перехрестями, де авто може почати поворот.
- Будьте передбачуваними: Не здійснюйте різких маневрів, не користуйтеся навушниками під час руху та завжди тримайте кермо двома руками.
«Війна на тротуарах» — це болісний процес адаптації українського суспільства та міського простору до нових реалій мікромобільності. Заборонити електросамокати неможливо, адже це зручний, сучасний та екологічний транспорт. Проте безпека пішоходів повинна залишатися безумовним пріоритетом. Розв’язати цей конфлікт допоможе лише комплексний підхід: будівництво якісної інфраструктури, жорсткий контроль за дотриманням ПДР з боку поліції та взаємна повага всіх учасників руху.








