Таблиця маркування пластику та відходів: як правильно сортувати сміття вдома

Щороку кожен українець генерує близько 500 кг побутових відходів. За даними Держстату, у 2023 році в Україні утворилося 4,9 млн тонн побутового сміття, з яких на переробку потрапило лише 6–7%. Решта — понад 6 тисяч полігонів та звалищ, що отруюють ґрунт і підземні води. Для порівняння: у Німеччині переробляється понад 60%, у Швеції — більше 99%.

Ключ до змін — сортування сміття в Україні, і воно починається з простого кроку: навчитися читати маркування на упаковці. Саме маркування пластику — таблиця з поясненнями, яку ви знайдете нижче, — дає відповідь на головне питання: що викидати, а що здавати на переробку. У цій статті ми зібрали все, що потрібно знати, щоб почати правильно сортувати сміття вдома — від розшифровки кожного символу на упаковці до покрокової інструкції з організації роздільного збору на власній кухні.

Що означають цифри та символи на пластиковій упаковці

Зверніть увагу на дно будь-якої пластикової пляшки, контейнера чи пакету — майже завжди там є маленький трикутник зі стрілками, а всередині нього — цифра від 1 до 7. Це так званий Resin Identification Code (RIC) — міжнародна система ідентифікації типу пластику, розроблена Товариством пластикової промисловості США (SPI) ще у 1988 році.

Що означають цифри на пластику? Кожна цифра вказує на конкретний тип полімеру, з якого виготовлено виріб. Це важливо з двох причин: по-перше, не всі види пластику можна переробити; по-друге, деякі типи пластику при нагріванні або тривалому використанні виділяють шкідливі речовини.

Окрім цифрового коду, під трикутником зазвичай розміщено літерну абревіатуру — скорочену назву полімеру латиницею (PET, HDPE, PVC тощо). Разом цифра та літери дають повну інформацію про матеріал, з якого зроблено упаковку.

Важливо розуміти: сам трикутник зі стрілками НЕ означає, що виріб підлягає переробці. Він лише ідентифікує тип пластику. Чи приймають цей тип на переробку у вашому місті — окреме питання, яке залежить від наявної інфраструктури.

Повна таблиця маркування пластику з поясненнями

Нижче — детальна таблиця маркування пластику з поясненнями для кожного з семи типів. Збережіть її або роздрукуйте — вона стане вашим щоденним помічником при сортуванні.

PET (PETE) — поліетилентерефталат (код 1)

Найпоширеніший тип пластику у побуті. З нього виготовляють пляшки для води, соків, газованих напоїв, а також упаковку для олії, соусів та деяких косметичних засобів. PET легко впізнати — він прозорий, легкий і трохи пружний на дотик.

Переробка: приймається практично всюди в Україні. Це найбільш затребуваний тип вторсировини. З переробленого PET виробляють флекс — сировину для створення хімічного волокна, з якого шиють одяг, роблять наповнювачі та нові пляшки.

Безпека: безпечний для одноразового використання. Не рекомендується повторно наливати воду в PET-пляшки, особливо залишати їх на сонці — при нагріванні можуть виділятися мікропластик і сліди ацетальдегіду.

HDPE — поліетилен високої густини (код 2)

Щільний, непрозорий пластик. З нього виготовляють пляшки для молока та побутової хімії, каністри, пакети-«майки», кришки для пляшок, іграшки та контейнери для їжі.

Переробка: приймається на більшості пунктів збору в Україні. Один із найбільш безпечних і затребуваних видів пластику для переробки.

Безпека: вважається одним із найбезпечніших видів пластику. Не виділяє шкідливих речовин при нормальних умовах використання. Підходить для багаторазового використання.

PVC — полівінілхлорид (код 3)

З PVC роблять віконні профілі, труби, плівку для натяжних стель, блістерну упаковку для ліків, деякі іграшки та лінолеум. У побуті зустрічається рідше, ніж PET чи HDPE.

Переробка: практично НЕ приймається на переробку в Україні. Процес переробки PVC складний і дорогий, а при спалюванні він виділяє надзвичайно токсичні діоксини.

Безпека: небезпечний для здоров’я. Містить хлор та може виділяти фталати й бісфенол А, особливо при нагріванні. Категорично не рекомендується для зберігання їжі та напоїв.

LDPE — поліетилен низької густини (код 4)

М’який, еластичний пластик. Це більшість поліетиленових пакетів, плівка для загортання продуктів (харчова стрейч-плівка), м’які пляшки, тюбики для кремів та деякі кришки.

Переробка: приймається обмежено. Деякі пункти збору в великих містах приймають чисту плівку LDPE, але масово ця фракція в Україні поки що не переробляється.

Безпека: відносно безпечний. Не виділяє токсичних речовин при нормальних умовах. Дозволений для контакту з продуктами харчування.

PP — поліпропілен (код 5)

Термостійкий і міцний пластик. З нього виготовляють контейнери для їжі (у тому числі ті, що можна ставити в мікрохвильовку), стаканчики для йогуртів та сметани, кришки, одноразовий посуд, медичні шприці та соломинки.

Переробка: приймається у більшості великих міст України. Затребуваний тип вторсировини.

Безпека: один із найбезпечніших видів пластику. Витримує нагрівання до +130°C, не виділяє шкідливих речовин. Рекомендований для зберігання їжі та напоїв.

PS — полістирол (код 6)

Легкий, крихкий пластик. Зустрічається у вигляді одноразових стаканчиків для кави, підкладок для м’яса та фруктів, контейнерів для яєць, пінопластових упаковок та деяких іграшок.

Переробка: практично НЕ приймається в Україні. Полістирол дуже легкий і об’ємний, що робить його транспортування та переробку економічно невигідними.

Безпека: потенційно небезпечний. При нагріванні виділяє стирол — речовину, яку Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) класифікує як можливий канцероген. Не рекомендується нагрівати їжу в полістиролових контейнерах та пити гарячі напої з PS-стаканчиків.

OTHER/O — інші види пластику (код 7)

Ця категорія об’єднує всі типи пластику, які не потрапили в перші шість груп: полікарбонат, поліамід, ABS-пластик та різні багатошарові комбінації. Зустрічається у великих бутлях для води (кулерних), деяких дитячих пляшечках, корпусах електроніки та спортивних пляшках.

Переробка: НЕ приймається на переробку. Через невизначений склад переробити цей пластик практично неможливо.

Безпека: може бути небезпечним. Деякі вироби з коду 7 містять бісфенол А (BPA) — ендокринний руйнівник, який імітує дію естрогену в організмі. Особливо небезпечний для дітей та вагітних. Зверніть увагу на позначку «BPA-free» — вона вказує на відсутність цієї речовини.

Зведена таблиця маркування пластику

КодАбревіатураНазваПриклади використанняПереробка в УкраїніБезпека
1PET (PETE)ПоліетилентерефталатПляшки для напоїв, упаковка олії✅ ТакБезпечний (одноразово)
2HDPEПоліетилен високої густиниПляшки для молока, побутова хімія, пакети✅ ТакБезпечний
3PVCПолівінілхлоридТруби, блістери для ліків, плівка❌ Ні⚠️ Небезпечний
4LDPEПоліетилен низької густиниПоліетиленові пакети, стрейч-плівка⚠️ ОбмеженоВідносно безпечний
5PPПоліпропіленКонтейнери для їжі, стаканчики для йогурту✅ ТакБезпечний
6PSПолістиролОдноразові стакани, лотки, пінопласт❌ Ні⚠️ Потенційно небезпечний
7OTHER/OІншіКулерні бутлі, багатошарова упаковка❌ Ні⚠️ Може бути небезпечний

Які відходи можна здавати на переробку в Україні

Сортування має сенс лише тоді, коли ви знаєте, які відходи можна здавати на переробку у вашому регіоні. Ось основні фракції, що приймаються в більшості українських міст.

Пластик: пляшки PET (код 1), флакони та каністри HDPE (код 2), контейнери PP (код 5). Головна умова — упаковка має бути чистою, сухою та без залишків їжі. Зніміть кришки (вони часто з іншого типу пластику) та зменшіть об’єм, зім’явши пляшку.

Папір і картон: газети, журнали, офісний папір, картонні коробки, тетрапак (не всюди). Не приймають: брудний або жирний папір, серветки, туалетний папір, фотопапір, ламінований картон.

Скло: пляшки та банки будь-якого кольору. Зніміть кришки, промийте. Не приймають: дзеркала, вікна, кераміку, порцеляну, лампочки — вони мають інший хімічний склад скла.

Метал: алюмінієві банки від напоїв, жерстяні консервні банки, кришки, фольга. Промийте від залишків їжі та зменшіть об’єм.

Що НЕ приймають: брудну та жирну упаковку, медичні відходи, підгузки, використані засоби гігієни, PVC (код 3), PS (код 6), OTHER (код 7), змішану багатошарову упаковку, кераміку.

Який пластик небезпечний для здоров’я

Розуміння того, який пластик небезпечний для здоров’я, особливо важливе для родин із дітьми та всіх, хто піклується про своє самопочуття. Три типи потребують особливої уваги.

  • PVC (код 3) — найбільш проблемний пластик у побуті. Він може виділяти фталати — речовини, що порушують гормональний баланс. При нагріванні або контакті з жирною їжею ризик зростає багаторазово. Якщо на упаковці стоїть цифра 3 — не використовуйте її для зберігання їжі, особливо для розігрівання.
  • PS (код 6) — полістирол при нагріванні вивільняє стирол. Це стосується одноразових стаканчиків для гарячих напоїв та лотків, у яких розігрівають їжу. Просте правило: якщо контейнер легкий, крихкий і «скрипить» — це, ймовірно, полістирол, і гаряче в нього краще не наливати.
  • OTHER (код 7) — частина виробів цієї категорії містить бісфенол А (BPA). Він може потрапляти в їжу та напої, особливо при нагріванні. Перш ніж купувати дитячу пляшечку чи контейнер для їжі з маркуванням «7», переконайтеся, що на ньому є позначка «BPA-free».

Що обрати замість небезпечного пластику? Для зберігання їжі найбезпечніші варіанти — пластик із кодами 2 (HDPE) та 5 (PP), а також скло, нержавіюча сталь та силікон харчового класу. Для дитячого посуду шукайте маркування «BPA-free» або обирайте скляні альтернативи.

Який пластик небезпечний для здоров'я: порівняння небезпечних кодів 3, 6, 7 та безпечних кодів 2 і 5

Як правильно сортувати сміття вдома: покрокова інструкція

Сортування сміття в Україні — інструкція для тих, хто хоче почати, але не знає з чого. Розбиваємо процес на чотири прості кроки.

Крок 1: Визначте категорії відходів. Базовий набір для більшості українських домогосподарств — п’ять фракцій: пластик, папір і картон, скло, метал, змішані (непереробні) відходи. Якщо є можливість — додайте окрему ємність для органіки (залишки їжі, шкірки овочів, кавова гуща).

Крок 2: Організуйте місце для сортування. Не потрібно окремої кімнати — достатньо простору під мийкою або у коридорі. Практичні рішення: два-три контейнери або міцні пакети різних кольорів. Для маленької кухні підійдуть вертикальні сортувальні системи або навісні мішки на дверцятах шафки. Головне — щоб кожен член родини знав, куди що класти.

Крок 3: Підготуйте відходи. Це ключовий етап, який багато хто пропускає. Перед тим як покласти упаковку в контейнер для переробки, потрібно: ополоснути від залишків їжі (достатньо холодної води, без миючих засобів), зняти кришки та етикетки (якщо вони з іншого матеріалу), зім’яти пляшки та коробки для зменшення об’єму, висушити — волога упаковка псує всю партію вторсировини.

Крок 4: Знайдіть, куди здавати. Варіантів кілька: контейнери для роздільного збору біля вашого будинку (з’ясуйте графік вивозу у вашій управляючій компанії), стаціонарні пункти прийому вторсировини, мобільні пункти збору (регулярно працюють у Києві, Львові, Харкові, Одесі та інших великих містах), волонтерські ініціативи та екологічні організації. Корисні ресурси для пошуку: карта пунктів прийому на сайті «Сортуй» та додаток «No Waste».

Як сортувати сміття вдома правильно: організація роздільного збору відходів на кухні з трьома контейнерами

Контейнери для сортування сміття: кольори та їхнє значення

Якщо біля вашого будинку стоять різнокольорові контейнери для сортування сміття, кольори мають значення. У 2025–2026 роках уряд уніфікував стандарти кольорового маркування, хоча в деяких громадах можуть зберігатися локальні відмінності.

Колір контейнераТип відходівЩо кластиЧого НЕ класти
🟡 ЖовтийПластик і металPET-пляшки, флакони, банки, каністри, алюмінієві банки, жерстянкиPVC, полістирол, брудну упаковку
🔵 СинійПапір і картонГазети, журнали, коробки, офісний папірЖирний папір, серветки, тетрапак (не всюди)
🟢 ЗеленийСклоПляшки, банки (без кришок)Дзеркала, кераміку, лампочки
🟤 КоричневийОрганікаРештки їжі, шкірки, кавова гуща, листяМ’ясні кістки, олію, підгузки
⚫ Сірий/чорнийЗмішані відходиУсе, що не підлягає переробціНебезпечні відходи (батарейки, ліки, лампи)

Зверніть увагу: небезпечні відходи — батарейки, акумулятори, ртутні термометри, лампи, прострочені ліки — не можна кидати в жоден із цих контейнерів. Для них існують спеціальні пункти збору, часто розташовані у супермаркетах та торгових центрах.

Контейнери для сортування сміття: кольори та значення — жовтий, синій, зелений, коричневий та сірий баки для роздільного збору відходів

Знаки переробки на упаковці: повна розшифровка

Окрім цифрового маркування пластику, на упаковці можна зустріти й інші знаки переробки. Ось розшифровка найпоширеніших символів, які допоможуть вам як розділяти побутові відходи вдома.

  • Петля Мебіуса (♻️ три стрілки по колу) — універсальний знак переробки. Означає, що матеріал теоретично може бути перероблений. Якщо всередині стоїть відсоток (наприклад, «65%»), це вказує на частку вторсировини у складі виробу.
  • «Зелена крапка» (Der Grüne Punkt) — два зелені напівкола зі стрілками. Поширена помилка — вважати, що цей знак означає «можна переробити». Насправді він означає лише те, що виробник зробив фінансовий внесок у систему збору та переробки упаковки в Європі. В Україні цей знак не має практичного значення для споживача.
  • Маркування скла: знаки GL з цифрами 70–79. GL 70 — безбарвне скло, GL 71 — зелене, GL 72 — коричневе. Все скло з маркуванням GL приймається на переробку.
  • Маркування паперу: знаки PAP з цифрами 20–22. PAP 20 — гофрокартон, PAP 21 — звичайний картон, PAP 22 — папір. Усі три типи підлягають переробці, якщо вони чисті та сухі.
  • Маркування металу: FE 40 — сталь (жерстяні банки), ALU 41 — алюміній (банки для напоїв, фольга). Обидва типи металу чудово переробляються і приймаються практично всюди.
  • Маркування комбінованих матеріалів: C/PAP — комбінація паперу з іншими матеріалами (тетрапак). Переробляється обмежено — уточнюйте у вашому місцевому пункті прийому.

Знаки переробки на упаковці розшифровка: петля Мебіуса, зелена крапка, маркування паперу PAP, алюмінію ALU та скла GL

Поширені помилки при сортуванні та як їх уникнути

Навіть досвідчені «сортувальники» іноді припускаються помилок, через які ціла партія вторсировини стає непридатною. За даними галузевих асоціацій, кожна третя партія вторсировини в Україні виявляється невідповідної якості. Ось найтиповіші помилки та способи їх уникнути.

Помилка 1: Кидати брудну упаковку. Залишки їжі, жиру або рідини забруднюють усю партію вторсировини. Рішення: ополосніть упаковку холодною водою перед сортуванням. Це займає 5 секунд, але рятує кілограми цінної сировини.

Помилка 2: Вважати, що все зі знаком ♻️ переробляється. Петля Мебіуса вказує лише на теоретичну можливість переробки. У реальності PVC (код 3), PS (код 6) та OTHER (код 7) майже ніде в Україні не приймають. Рішення: завжди перевіряйте цифру всередині трикутника.

Помилка 3: Змішувати різні типи пластику. PET-пляшка і поліетиленовий пакет потребують різних технологій переробки. Рішення: розділяйте пластик хоча б на «тверде» (пляшки, контейнери) та «м’яке» (плівка, пакети).

Помилка 4: Класти чеки у макулатуру. Касові чеки надруковані на термопапері, що містить бісфенол А. Вони не переробляються і забруднюють партію паперу. Рішення: чеки — у змішані відходи.

Помилка 5: Викидати батарейки у звичайний контейнер. Одна батарейка забруднює до 20 квадратних метрів ґрунту важкими металами. Рішення: збирайте батарейки окремо та здавайте у спеціальні пункти збору (є у більшості супермаркетів).

Чек-лист для початківців

Як правильно сортувати сміття вдома — це навичка, яка формується за 2–3 тижні регулярної практики. Не намагайтеся зробити все ідеально з першого дня — починайте з малого і поступово додавайте нові фракції.

Ось компактний чек-лист, який допоможе вам стартувати:

  1. Вивчіть маркування. Запам’ятайте: коди 1, 2, 5 — ваші головні «друзі» для переробки. Коди 3, 6, 7 — у змішані відходи.
  2. Поставте 2–3 контейнери. Мінімальний набір: один для переробки (пластик + метал), один для паперу, один для змішаного.
  3. Мийте упаковку. Ополоснути пляшку водою — справа п’яти секунд, а вплив — величезний.
  4. Зменшуйте об’єм. Зім’яті пляшки та складені коробки економлять місце і полегшують транспортування.
  5. Знайдіть найближчий пункт прийому. Використовуйте карти «Сортуй» або «No Waste» для вашого міста.
  6. Небезпечне — окремо. Батарейки, лампи, ліки — тільки у спеціальні пункти збору.
  7. Не ідеалізуйте. Навіть часткове сортування краще, ніж нульове. Почніть із PET-пляшок — і ви вже робите внесок.

У січні 2025 року уряд затвердив Національний план управління відходами до 2033 року, серед цілей якого — розширення переробки та підвищення обізнаності населення. Це означає, що інфраструктура для сортування буде лише зростати. Ваш внесок сьогодні — це інвестиція у чистіше завтра для всієї країни.

Поділіться цією статтею з друзями — разом сортувати простіше!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *